ОКОЛО́ДОЧНИЙ, а, е, дорев. Прикм. до около́док 1. Ананій пам’ятав бурхливий успіх, який припав колись на його долю, коли він грав у Харкові роль околодочного наглядача Якорєва в п’єсі Горького "Останні" (Ю. Янов., І, 1954, 124); // у знач. ім. около́дочний, ного, ч. Поліцейський чин у дореволюційній Росії, що відав околодком. Процесія складалась тільки з городових поліцаїв під проводом околодочних та з пожарної команди (Сам., II, 1958, 298); Він хутко повернувся до околодочного, зирнув на нього коротким, але виразним поглядом (Панч, І, 1956, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 674.