ОКОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш і ОКОЛОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Обмолотити снопи, не розв’язуючи їх.
Околоти́ти ха́ту (пові́тку і т. ін.) — обшити, покрити хату околотом.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 674.