ОКОМІ́РНИЙ, а, е. Який визначається на око, без приладів. Окомірна оцінка відстані.
∆ Окомі́рна зйо́мка — найпростіший метод топографічної зйомки, при якій вимірювання виконуються переважно на око або за допомогою найпростіших приладів (бінокля, циркуля і т. ін.). При вибіркових рекогносцирувальних обслідуваннях обмежуються окомірною або напівінструментальною зйомкою (Інж. геод., 1959, 265).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 674.