ОКОРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., спец. Очищати від кори. Якщо хвойна деревина залишається в лісі на літній період, її окоровують, складають в штабелі, а кору спалюють (Колг. Укр., 10, 1960, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 676.