ОКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОКРА́СТИ, аду́, а́деш, док., перех., поет., рідко. Те саме, що обкрада́ти. Нехай не гуляє [ченець].., Людей поучає. Щоб брат брата не різали, Та не окрадали (Шевч., II, 1963, 142); — Радивон Ржа хоче дівчину окрасти (Горд., Дівчина.., 1954, 259).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 676.