ОКРИ́ЛЕННЯ, я, с. Стан за знач. окрили́тися. Було в ній якесь незрозуміле їй самій окрилення, що походило, мабуть, від прийнятого рішення зробити ці збори переломними в житті колгоспу (Руд., Остання шабля, 1959, 210); Саранові починають польоти через кілька днів після окрилення, коли крила їх досить зміцніють (Захист рослин.., 1952, 198).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 679.