ОКРУ́ГЛІСТЬ, лості, ж. Абстр. ім. до окру́глий. Долоні аж горять від бажання поплескати по милих округлостях ніжного дитячого тільця… (Руд., Остання шабля, 1959, 28); Він говорив не дуже голосно, вимова була легка, рухи не відзначалися округлістю, але й не вражали вуглуватістю… (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 681.