ОКСАМИ́ТНО. Присл. до оксами́тний. Чорна, оксамитно чорна ніч великими очима ззиралася з чорним морем (Дн. Чайка, Тв., 1960 43); Як оксамитно вітер лине!.. (Сос., II, 1958, 17); Під м’які, чарівні звуки бандури оксамитно, з глибоким почуттям ллється пісня.. "Ой під лісом та під Лебедином" (Минуле укр. театру, 1953, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 683.