ОКУЛЯ́Р, а, ч. Частина оптичного приладу (одна або декілька лінз), обернена до ока спостерігача. Найважливіші оптичні частини мікроскопа — це окуляр та об’єктив (Практ. з анат. рослин, 1955, 3); — Вже десь там сидить, мабуть, такий собі вчений марсіанин, трохи на самурая схожий, розглядає нашу роботу в окуляр телескопа (Гончар, Тронка, 1963, 188).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 685.