ОЛІ́ЙНИЦЯ1, і, ж.
1. Підприємство, де виготовляють олію. — Тільки заверну за ріг коло церкви, — думаю собі, — потягне рижійною олією — олійниця там стоїть (Вас., І, 1959, 378); Харківські заводи дали нам електричний струм, у нас є млин, олійниця, цегельня (Горд., Цвіти.., 1951, 26).
2. Посуд для олії. Гончарі голосно викрикували [на ярмарку], пропонуючи свій дзвінкий крам — полив’яні глечики і розмальовані зеленою фарбою великі миски, олійниці, сухарниці… (Чаб., Балкан, весна, 1960, 335).
3. заст. Жін. до олі́йник.
ОЛІ́ЙНИЦЯ2, і, ж. Жук ряду твердокрилих.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 689 - 690.