ОЛІ́ЙНЯ, і, ж. Те саме, що олі́йниця1 1. З подвір’я олійні викотилась водовозка (Коз., Вибр., 1947, 43); Праворуч од воріт стоять розхристана засніжена катрага, стайня, шопа і квадратна олійня, від якої аж на вулицю смачно розтікається масний дух підсмаженого сім’я (Стельмах, І, 1962, 111).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 690.