ОПА́ЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. опали́ти 1. Минали віки, люди.. навчилися.. використовувати вогонь для освітлення і для опалення своїх жител (Фізика, II, 1957, 61).
2. Система обігрівання приміщень. Рачкуючи,.. поплазували [бійці] вглиб .. і.. опинилися у вогкому і холодному приміщенні, захаращеному котлами парового опалення (Гончар, III, 1959, 254); Центральне опалення; // Пристрої для обігрівання приміщень. Підвіконня білі, чисті, і в тому разі, коли під ними є батареї опалення, в них зроблено наскрізні дірки, через які тепле повітря піднімається вгору (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 701.