ОПА́ЛЮВАЧ, а, ч.
1. Робітник, який опалює приміщення. Для обслуговування.. господарства в колгоспі організована парниково-теплична бригада, до складу якої входять.. [п’ять] опалювачів (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 109).
2. Пристрій для опалення. Опалювач кузова автомобіля.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 701.