Слово "оперений" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОПЕ́РЕНИЙ, рідко ОПІ́РЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до опери́ти, опіри́ти. Налетіли табунцем якісь пташки-червоногруди.. і разом сіли на вишню, виставивши до сонця свої повні, яскраво оперені груди (Гончар, II, 1959, 195); Там [у гнізді] сиділо двоє ще не зовсім оперених пташенят (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 66); Штовхав [кінь] Мамая в спину лобом.., щоб витяг з холки опірену татарську стрілу (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 402).

2. у знач. прикм., перен. Який вийшов з дитячого віку, досяг зрілості; дорослий. Во злобі Сини твої тебе убють Оперені, а злозачаті Во чреві згинуть, пропадуть, Мов недолежані курчата!.. (Шевч., II, 1963, 378); Весела натура так і просвічувала з усього його обличчя, так і виказувала в ньому ще не опереного, малодосвідченого хлопчиська (Збан., Сеспель, 1961, 272).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 705.