Слово "оперувати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОПЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.

1. перех. і без додатка. Робити кому-небудь хірургічну операцію. В неділю.. мене захлороформують і спробують силоміць виправити мені хронічне звихнення в нозі, а як того не дасться зробити, то зараз же, в ту мить, будуть оперувати (Л. Укр., V, 1956, 255); Оперуючи на серці, хірург стикається з найбільшими труднощами (Наука.., 3, 1957, 15); — А що таке? — занепокоївся батько. — Може, трапилось щось із тою хворою, що вчора оперувала? (Головко, II, 1957, 586).

2. тільки недок., неперех. Проводити, здійснювати військові операції. Розвідка вже давно зясувала, що центром всіх сил, які оперують проти партизанів, було місто Делятин (Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 71).

3. тільки недок., неперех. Користуватися чим-небудь, виконувати які-небудь дії над чимсь. Селянин, обставини його життя, його нескладна здебільшого психологія — то майже і все, над чим працювала фантазія, з чим оперував досі талант українського письменника (Коцюб., III, 1956, 239); Кіно оперує способом фотографування, а фотографія — це документ (Довж., III, 1960, 268); Оперувати цифрами.

4. тільки недок., неперех. Здійснювати фінансові або комерційні операції. Проста кооперація завжди є пануючою формою в тих галузях виробництва, де капітал оперує в широкому масштабі, а поділ праці і машини не відіграють ще значної ролі (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 337).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 707.