Слово "оперізувати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОПЕРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЕРЕЗА́ТИ, режу́, ре́жеш, док., перех.

1. Надягати на кого-небудь пояс або обв’язувати, обвивати когось чим-небудь ніби поясом; підперізувати; // Обв’язувати мотузком, стрічкою і т. ін. кого-, що-небудь. Нажате мною він оперізує перевеслом,.. звязує сніп і ставить його гузирем на стерню (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 80); Дівчата достали мотузка, оперезали кругом білого гарбуза й понесли до воза (Н.-Лев., III, 1956, 25).

Опері́зувати (опереза́ти) мече́м (кинджа́лом і т. ін.) кого — надягати на кого-небудь пояс, ремінь і т. ін. із зброєю.

2. Обвивати тіло (про пояс, ремінь і т. ін.). Синю сатинову сорочку, якої стало б на двох, оперізував.. вузенький пояс (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 244); Стрійний [стрункий] стан [парубка].. Ремінь вузький оперезав (Фр., XIII, 1954, 38); // Обвивати чим-небудь ніби поясом. Підтяжки, мов бурлацькі лямки, оперізували йому плечі (Гончар, III, 1959, 268); Товстий золотий ланцюжок.. оперізував добре натоптане черевце (Добр., Ол. солдатики, 1961, 7); Спрожогу він [ведмідь] необережно торкнувся приманки. Враз кілька мотузків оперезали його і зашморгнули в тугі петлі (Трубл., І, 1955, 176); * Образно. Полумя з усіх боків оперезало стайню (Ле, Історія радості, 1947, 176).

3. перен. Розташовуватися навколо або по боках чого-небудь; оточувати собою щось. Внизу ліс оперізує полонину чорною стіною (Фр., IV, 1950, 25); Широкий синій Дніпро оперізував Київ скляною дугою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 213); Плоди землі прикрасили будову Своїм живим і теплим ланцюгом, Гірляндою карбованого кову Оперезавши всю її кругом (Бажан, Вибр., 1940, 182); // Обносити, оточувати що-небудь навколо, з боків чимсь. З кожним днем все більше розритої землі по степу, все густіше колючих дротів, якими оперізують цей шмат відвойованої у ворога землі (Гончар, II, 1959, 340); На багатьох дотах вони встановили броньовані ковпаки, оперезали місто новими лініями оборони (Кучер, Дорога.., 1958, 108).

4. розм. Те саме, що опері́щувати. Гужові бичі наглядачів оперізують тіла невільників (Ю. Янов., І, 1954, 132); Батько.., не знайшовши різки, Дрючком Хведька разів із шість оперезав!.. (Г.-Арт., Байки.., 1958, 78); Нечай змовчав. Оперезав нагаєм коня, вимчав уперед (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 111).

5. тільки док., фам. З’їсти чого-небудь багато і з жадібністю. Йонька оперезав котелок партизанської кулеші (Тют., Вир, 1964, 442).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 706.