ОПИ́ЛЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. опили́ти. Мріяв [бригадир] придбати літака, який і поливатиме, і шкідників нищитиме, і опилення провадитиме (Ю. Янов., II, 1954, 136); В саду колгоспному допитливий юнак Опилення тонкі досліджує закони (Рильський, III, 1961, 199).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 708.