ОПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПИЛИ́ТИ, опилю́, опи́лиш, док., перех., рідко. Те саме, що обпи́лювати 1. — Я навіть і горох опилюю, і по виноградниках хімікатами війнути — це теж моє амплуа… Ви ж не забувайте, що перед вами людина найширшого трудового профілю — льотчик-універсал (Гончар, Тронка, 1963, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 708.