ОПИЯ́КА, и, ч., розм. Те саме, що п’яни́ця. — З якої ласки не спати мені по ночах, щоб який опияка, підкравшись, не злякав гетьманової молодої? (П. Куліш, Вибр., 1969, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 711.