ОПЛА́ВЛЕНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до опла́вити. — Скільки нас [льотчиків], окутаних полум’ям, на очах військ в повітрі вибухало, на деревах зависало, — біліє десь на узліссі тільки грудка оплавленого дюралю після нас (Гончар, Тронка, 1963, 74); Оплавлена кромка деталі.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 714.