О́ПЛАТЬ, і, ж., заст.
1. Грошова подать. — Чим будемо робити оплать? — промовив батько (Н.-Лев., II, 1956, 182).
2. Видатки, витрати. Частенько доводилося Сиклеті й Мотузові, й Грицаєвим родичам навідуваться до Києва та платить чималу судову оплать за свої позви (Н.-Лев., IV, 1956, 225); // Сплата, виплата. Оплать боргів.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 715.