Слово "опошлюватися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОПО́ШЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ОПОШЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОПО́ШЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм., рідко.

1. Ставати пошлим, банальним, буденним; опоганюватися, профануватися. Все опошлюється і перекручується в нечистих руках імперіалістів (Довж., III, 1960, 67).

2. Ставати пошлим, морально нікчемним, позбавленим високих духовних інтересів. Він [І. К. Карпенко-Карий] знав, що драматургія в той час була ближчою трудящим, ніж інші галузі літератури.. І це накладало на драматурга додаткову відповідальність перед народом, не дозволяло опошлюватися і здрібнюватися (Рад. літ-во, 9, 1965, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 725.