Слово "оправдуватися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОПРА́ВДУВАТИСЯ і ОПРАВДО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОПРАВДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко ОПРАВДИ́ТИСЯ, джу́ся, ди́шся, док. Те саме, що виправдо́вуватися. Відпиши скоро, не оправдуйся апатією (Стеф., III, 1954, 27); — Я, пане суддя, вже дванадцять років з Аляски і знаю, що обвинувачені мають право оправдуватись на суді (Ірчан, II, 1958, 98); Аничка аж до землі кланяється та зозулею просить та, неначе та дитина, оправдується: — Бігме, паноченьку, не казала я таке. То вам понабріхували (Март., Тв., 1954, 41); Германові надії оправдалися вповні (Фр., VIII, 1952, 411).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 726.