ОПРАЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех.
1. Глибоко вивчати що-небудь, докладно ознайомлюватися з чимось. Щоб скласти зведення погоди, Центральний інститут прогнозів у Москві опрацьовує тисячі телеграм, що надходять з різних кінців земної кулі (Рад. Укр., 6.І 1965, 3); Тепер працюю з Ярославом.. Але що не можу пояснити йому дечого з математики, то він просив одного з своїх товаришів опрацювати це з ним (Кол., Терен.., 1959, 141); // Докладно вивчаючи що-небудь, описувати його особливості, встановлювати закономірності розвитку і т. ін.; досліджувати. На останньому курсі академії він.. уже опрацьовував наукову тему — "Лісові насадження як фактор зволоження клімату в посушливих районах СРСР" (Ле, Право.., 1957, 213); Якомога повніше зібрати художню епопею суворих років [Великої Вітчизняної війни], глибоко опрацювати, зберегти для майбутніх поколінь цей дорогоцінний скарб — почесний обов’язок радянських фольклористів (Нар. тв. та етн., 3, 1965, 7).
2. Готувати що-небудь, ретельно продумуючи, розробляючи в усіх деталях. План кожної великої диверсії підпільники опрацьовували і погоджували із штабом партизанського руху (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 40); Під час цієї літньої подорожі мені довелось опрацювати і вперше зіграти.. роль Подорожнього (Минуле укр. театру, 1953, 136); // Створювати що-небудь, старанно добираючи, систематизуючи і обробляючи матеріали. Під проводом Науменка займалися ми редагуванням української словниці, яку багато літ перед тим почав опрацьовувати Науменко (Сам., II, 1958, 392); Михальчук уперше опрацював докладну класифікацію українських діалектів (Мовозн., VI, 1948, 78); // Працюючи над чим-небудь, поліпшувати його якість, надавати йому викінченості, досконалості. В одному видавництві мене попросили проглянути переклад п’єси Толстого. До цього рукопис уже довго опрацьовували (Кундзич, Діези.., 1956, 40); Майстер художнього слова, Франко старанно опрацював кожне речення, домагаючись простого, чіткого викладу своєї думки і змалювання персонажів повісті (Укр. літ., 9, 1957, 138).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 727.