ОПРАЦЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. опрацюва́ти. Після опрацювання матеріалів члени гуртка активно приступили до дослідження зібраних зразків народної поезії (Нар. тв. та етн., 4, 1966, 109); Не треба додавати, що поза змістом мова і манера опрацювання цілком гідні такого великого таланту, як Мирний (Фр., XVI, 1955, 123); Художню цінність образу визначає не тільки ідейний заряд, але й художнє опрацювання матеріалу, використаного письменником для його створення (Мист., 5, 1966, 12).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 727.