ОПРИБУТКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПРИБУТКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., бухг. Записувати в графу надходжень; заприбутковувати. — Це правда, мірчук я забирав і не оприбутковував, трошки брав собі, а решту роздавав членам правління (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 154); Інструмент і предмети, які за умовами обліку в колгоспах відносяться до основних засобів, необхідно повністю оприбуткувати на рахунок збільшення неподільного фонду (Колг. Укр., 12, 1958, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 728.