ОПРИ́ШКУВАТО, розм., рідко. Присл. до опри́шкуватий. — Що ж ви мовчите? — допитувався Макар. — Дивіться, як ваші поросята ходять.. — Ваші, ваші, — опришкувато кинула свинарка, — хіба вони тільки мої? (Добр., Тече річка.., 1961, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 729.