ОПРИ́ШКІВСТВО, а, с., іст.
1. Народно-визвольна боротьба в Галичині, на Закарпатті і Буковині проти феодально-кріпосницького гніту в другій половині XVI — першій половині XIX ст. А князь тим часом ударився в історію, почав пояснювати причини, що породили опришківство (Гжицький, Опришки, 1962, 44).
2. Участь у цій боротьбі. Людям жвавішої вдачі, що прагнули якогось руху і змін, залишалась тільки одна дорога — опришківство, розбійництво, жебрацтво.. Була це на ті часи [XVIII ст.] єдина форма народного протесту проти пануючих суспільних порядків (Фр., XVI, 1955, 143).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 729.