Слово "опромінювати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОПРОМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПРОМІ́НИТИ, ню, ниш, док., перех.

1. Освітлювати промінням. Сонце сідає, Опромінює океан (Дмит., Осінь.., 1956, 9); Синій місяць химерною грою опромінив узор на вікні (Сос., II, 1958, 106); * Образно. Чаром божистим його опромінила з неба Афіна, — Всі зачудовано люди дивились, коли він проходив (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 43).

2. перен. Оживляти, зігрівати, сповнюючи яким-небудь почуттям, настроєм і т. ін. На руках пекли мозолі,.. ноги підкошувала втома, але душу опромінювало таке ж нестримне бажання працювати (Гур., Друзі.., 1959, 180); Ой, коли ж любові тепло благодатне маси опромінить, душу зі сну збудить і загріє серце..? (У. Кравч., Вибр., 1958, 105); Ласкава тепла посмішка опромінила .. їхні ..обличчя (Кач., Вибр., 1947, 19); * У порівн. Посмішка змінила обличчя Воронцова і наче всього опромінила (Гончар, III, 1959, 21).

3. спец. Піддавати дії яких-небудь променів. Щоб маленькі страусенята не хворіли на рахіт, їх годують у зоопарку рибячим жиром та.. опромінюють ртутно-кварцовою лампою (Наука.., 7, 1965, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 730.