ОПРІ́СНЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до опрісни́ти. Верхні шари води [в Чорному морі] до глибини 200 м.. в значній мірі опріснені (Курс заг. геол., 1947, 43).
2. у знач. прикм. Який звільнився від солей, опріснився. Часто рослинність солончаків, солонців, солонцюватих степів і опріснених блюдець розташовується мозаїчно, утворюючи складний комплекс (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 729.