Слово "опрічний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОПРІ́ЧНИЙ, а, е, заст.

1. Окремий. На Соломянськім шпилі вже заманячіли опрічні малесенькі халупки та землянки без дворів, без городів (Н.-Лев., IV, 1956, 258).

2. Відмінний від інших; особливий. — Іди служи, годи Енею, Він зна воєнне ремесло; Умом і храбростю своєю В опрічнеє попав число (Котл., І, 1952, 210); Цей чоловік якийсь опрічний од людей (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 730.