ОПТИМІ́ЗМ, у, ч. Світосприймання, перейняте бадьорістю, життєрадісністю, твердою вірою в краще майбутнє, в успіх; протилежне песимізм. Романтика революційних подій, нової праці, трудових буднів, світлого оптимізму піднімала пісенне слово на високі вершини поезії (Мал., Думки.., 1959, 71); Революційна пісня — найкращий вияв оптимізму трудящого народу, його всесильного і незгасного духу, його високої політичної свідомості (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 732.