Слово "оптичний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОПТИ́ЧНИЙ, а, е, спец.

1. Стос. до оптики. Оптичний диск сонця; — Ось ви бачите смеречину. Така собі деревинка незавидна, а вона ж дає так званий бальзам для оптичної промисловості (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 102); Оптичний магазин; // Який грунтується на законах оптики. Винахід лазерів відкрив ще одну можливість здійснення міжзоряного звязку — оптичним методом (Знання.., 11, 1969, 19); // Виготовлений, сконструйований на основі законів оптики. Вченим удалося сконструювати електронний мікроскоп, що дає збільшення в десятки тисяч раз сильніше, ніж оптичний мікроскоп (Наука.., 10, 1956, 10); Марія одірвалася від оптичного прицілу, звелась на коліна і шарпнула Майбороду за плече (Кучер, Чорноморці, 1956, 199).

Опти́чне скло — угнуте або опукле скло в оптичних приладах; лінза. Батько Каргата — робітник.. заводу оптичного скла — був одним з тихих ентузіастів, які з головою поринають у любиму справу (Шовк., Інженери, 1956, 283).

2. Здійснюваний за допомогою світла; світловий, зоровий. В кінці XVIII століття уже існували різні системи оптичної сигналізації, зокрема семафорний телеграф, який забезпечував передачу кореспонденції за допомогою умовних знаків (Наука.., 2, 1962, 1).

Опти́чний обма́н; заст. Опти́чна облу́да (лу́да): а) хибне зорове враження від чого-небудь; обман зору. — Де була бура пустеля — рівна якась смужечка лягла… Оптичний обман чи, може, й там.. є більш-менш розумні істоти? (Гончар, Тронка, 1963, 188); б) про що-небудь несправжнє, нереальне, ілюзорне. Все тут якесь несправжнє, химерне, все на оптичних обманах. Щоб щось зясувати, Дьяконову знов і знов доводиться звертатись до Оленчука (Гончар, II, 1959, 59); Наші партії, се свого роду фата моргана, оптична луда, котра обом сторонам показує різниці, котрих у дійсності майже зовсім нема (Фр., XVI, 1955, 27).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 732.