Слово "опускатися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОПУСКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОПУСТИ́ТИСЯ, опущу́ся, опу́стишся, док.

1. Переміщуватися нижче, спускатися донизу. Петрову тінь мов хто укопав серед хати, — стоїть вона, то підскакує вгору, то опускається вниз (Мирний, І, 1954, 339); Феофано лежала, дивилась на місяць, що опускався все нижче й нижче до моря, і мріяла (Скл., Святослав, 1959, 161); * Образно. Конференція [меншовиків] своєю резолюцією несвідомо опускається до рівня ліберальної і монархічної буржуазії (Ленін, 11, 1970, 31); Чим нижче опускався Василь по драбині посад, тим гіркіше пив (Мушк., Серце.., 1962, 297); // Знижуючись, сідати на що-небудь (про птахів і т. ін.). Ціла хмара горобців опустилась на коноплі (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 15); // Знижуючись, осідати на що-небудь (про пил, сніг і т. ін.). Курява якийсь час крутилась.. в.. промінні, а далі.. почала тихо опускатись на чорну тінь від церковці (Коцюб., І, 1955, 235); Ось на цей зруб пелюстками ромашки опускається метелиця (Стельмах, Хліб.., 1959, 173); // на що і без додатка. Сідати або лягати на що-небудь (про людей). Під час коротких привалів, коли бійці опускались на холодне каміння, Воронцов не сідав, а весь час походжав між ними (Гончар, III, 1959, 103); Опустивсь Любораченко на кріселко, і сам не знає, що з ним діється (Свидн., Люборацькі, 1955, 177); // Переміщуватися вниз, лягаючи на що-небудь. Він ніколи не бачив, щоб дорослі плакали з голоду.. Рука його мимохіть опустилась на торбинку з хлібом (Коцюб., І, 1955, 99); Весла опустилися на воду, шлюпка полетіла до естакади (Ю. Янов., II, 1958, 109); // Схилятися, пригинатися донизу. Її повіки злегка тремтять, голова опускається нижче (Коцюб., II, 1955, 249); Три молоді пружні гілки і на них десяток яблук опускалися до самої землі (Сенч., Опов., 1959, 30); Знов офіцер подав команду, — і опустились дула вниз (Сос., II, 1958, 401); // Звисати, спадати донизу. Це був середнього зросту чоловяга.., важкий, огрядний, з сивими вусами, кінчики яких опускалися нижче підборіддя (Руд., Остання шабля, 1959, 23); Шаблюка висить.., Опустившись на боки коня (Граб., І, 1959, 473); // Обвисати, слабнучи, втрачаючи пружність (про тіло, частини обличчя людини). Болісно кривиться дід, в нього нижче опускаються щоки, і тільки тепер видно, як багато зморшок наснували на його обличчі роки (Стельмах, І, 1962, 242); [Люцій (підходить до Нартала, що якось весь опустився, немов умерлий на хресті):] Здається, він зомлів. Хто має воду? (Л. Укр., II, 1951, 429).

Опуска́тися (опусти́тися) навпо́чіпки — присідати навпочіпки. Він ..повернувся до шляху спиною і опустився навпочіпки на своїй латці (Панч, В дорозі, 1959, 46); Опуска́тися (опусти́тися) на колі́на (навко́лішки) — ставати на коліна. Охає [Данило] і.. опускається на коліна (Стельмах, II, 1962, 71); Граф погасив на столику свічку, опустився навколішки перед іконою (Кочура, Зол. грамота, 1960, 212).

Ру́ки опуска́ються (опусти́лися) у кого — хтось впадає в апатію, стає пасивним, бездіяльним. Оксані було тяжко признати.., що вона справді нічого не вміє робити, і руки опускалися в неї (Григ., Вибр., 1959, 236); — Ой Панасе, Панасе, як тепер будемо жити? — зовсім опустилися руки в матері (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 8).

2. в що. Входити, поринати, занурюватися і т. ін. в що-небудь. Я бачу, як камінець опускається щораз нижче й нижче в глибінь моря (Ю. Янов., II, 1958, 32); Як до шахти опускався, З білим світом розставався (Уп., Вірші.., 1957, 207); Русалка опустилася в воду по плечі і ..дивиться вгору на батька (Л. Укр., III, 1952, 192); * Образно. Пора й перестати [плакати], бо є кінець сльозам..: голос хрипне, сльози сохнуть, опускаються в серце, на дно душі (Мирний, III, 1954, 19); Залишаючись наодинці, він, мов водолаз, відразу опускався на дно спогадів, віддавався на повну владу болючих переживань (Збан., Сеспель, 1961, 191); // розм. Сходити куди-небудь униз. Оминаючи людей, Терентій.. опускається в яруги, що накриваються на ніч мякою рядниною туману (Стельмах, І, 1962, 499); Мерзлякувато пересмикуючи плечима, Гайдай опустився в машинний відділ (Донч., VI, 1957, 500).

3. Падати, звалюватися звідки-небудь. Жовтий лист, зірвавшись з гілки, тихо опускається додолу, крутячись, мов метелик (Мирний, IV, 1955, 83); Снаряди в маєтку падали й падали, із співом опускаючись з висоти (Гончар, III, 1959, 161); // Бити, ударяти по чому-небудь. Летить зверху тяжкий батьківський кулак і з сердитим криком опускається на спину переляканої дитини (Коцюб., І, 1955, 439); Шабля, як блискавиця, опускалася раз по раз.. на голови ворогів (Цюпа, На крилах.., 1961, 27).

4. перен. Втрачати колишню працездатність, енергію, охайність і т. ін. Хотів [Коропов] спитати, як йому живеться без Любки, але глянув на його заросле обличчя і зрозумів: опускається, дряхліє Гопченко (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 181); Ти хочеш знати про Пятницького.. Якось він опустився, ходить часто брудним, нічого не читає (Коцюб., III, 1956, 426); За три роки важкого життя з Фросиною Семен Коляда дуже змінився. Опустився, міг тижнями не голитись (Зар., На.. світі, 1967, 63); // рідко. Ставати занедбаним, занехаяним. Через рік — веселе колись місце опустилося, заглухло (Мирний, І, 1949, 414).

5. перен. Насуваючись, охоплювати, окутувати собою що-небудь (про темряву, туман і т. ін.). Мороз опускався над містом важким туманом (Собко, Зор. крила, 1950, 175); Згори на верховіття лісу опускався сизий присмерк (Стельмах, Хліб.., 1959, 408); Ніч опустилась на землю непомітно, і в лісі стало зовсім темно (Збан., Ліс. красуня, 1955, 163).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 734.