ОПІЗНИ́ТИ, опізню́, опі́зниш, док., перех., заст. Бути причиною запізнення чого-небудь; затримати (у 2 знач.). Геройські, хоч безплідні, зусилля козацьких воєн вичерпали на довгий час силу нації; опізнили її духовний розвій (Фр., XVI, 1955, 222).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 711.