ОПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ОПІЗНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОПІЗНИ́ТИСЯ, опізню́ся, опі́знишся, док. Те саме, що запі́знюватися. Фірмани нерадо возили дерево, опізнювалися, перевертали в дорозі (Фр., VIII, 1952, 384); — Де ти, бурлак, забарився, що на вечерю опізнився? (Укр.. думи.., 1955, 244); — Завтра дам раду з твоєю землею: є в мене один чоловічок на прикметі, саме з Молдови повернувся, опізнився на розподіл. Будемо сватами? (Стельмах, II, 1962, 238).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 711.