ОПІ́РНІСТЬ, ності, ж. Здатність протидіяти чому-небудь; ступінь опору чому-небудь. Кожна з домішок надає сталі особливих властивостей: підвищує її міцність, в’язкість.., опірність до корозії (Слюс. справа, 1957, 6); Перенапруження організму, особливо розумове, призводить до перевтоми, виснаження нервової системи, а це, в свою чергу, знижує опірність організму (Наука.., 1, 1964, 55).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 713.