ОРИГІНА́ЛЬНИЧАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. оригіна́льничати. Надто задерикувато поглядав Танцюра на ординатора. Але Сергій Антонович звик, видно, до оригінальничання свого помічника, перестав його помічати (Шовк., Людина.., 1962, 255).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 744.