ОРИФЛА́МА, и, ж.
1. заст. Великий прапор, полотнище, прикріплене до шнура, перетягнутого через вулицю. Горять священні орифлами революційної весни (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 21).
2. іст. Штандарт, прапор французьких королів у добу середньовіччя. * У порівн. Була в гурті маленька Жанна д’Арк: .. її очиці блакитні блискавиці розсипали, злотистеє волосся розвівалось, мов орифлама (Л. Укр., І, 1951, 187).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 745.