ОРОГРА́ФІЯ, ї, ж.
1. Відділ фізичної географії, що вивчає рельєф земної поверхні.
2. Характер, особливості рельєфу якої-небудь частини земної поверхні. Рельєф [Закарпатської] області переважно гористий, орографія його підпорядкована тектонічній структурі всієї гірської системи (Пит. підвищ. родюч., 1953, 162).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 749.