ОСАДО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до о́сад 1, 3. Верхні пласти землі майже скрізь складаються з осадових порід (Фіз. геогр., 6, 1957, 20).
2. Признач. для утворення осаду; відстійний.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 753.