ОСЛІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ОСЛІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОСЛІПИ́ТИСЯ, ліплю́ся, лі́пишся; мн.ослі́пляться; док. Втрачати здатність об’єктивно сприймати, правильно оцінювати що-небудь. Мара Енеєва, примчавшись До моря, де стояв байдак.., Стрибнула в нього, щоб спастися; Тут без числа Турн осліпився, Туди ж в байдак і сам стрибнув, Щоб там з Енея поглумиться (Котл., І, 1952, 264).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 772.