ОСТРОВЕ́РХИЙ, а, е, діал. Гостроверхий. Де в садках, немов віночки, Мріли всюди хуторочки З островерхими хатами, — Там смердять тепера тільки Броварі й льохи горілки… (Стар., Поет. тв., 1958, 57); Я почав прислухатися та роздивлятися й незабаром помітив, що голоси лунали з молдаванської "колиби", себто островерхої комишевої халабудки (Коцюб., І, 1955, 178).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 790.