ОСЦИЛОГРА́МА, и, ж., спец. Крива якого-небудь електричного процесу, записана осцилографом. Під інтенсивністю, або силою, звука звичайно розуміють сумарну інтенсивність усіх складових тонів даного голосного; її вимірюють за допомогою так званої кривої інтенсивності на осцилограмі (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 794.