ОСІ́НЩИНА, и, ж., іст. Податок, який селяни сплачували восени поміщикові, церкві тощо. Крім податків, які надходили на користь гетьманської адміністрації, селяни і міщани оподатковувались зборами на утримання органів міського самоврядування.. і на церкву: осінщина, помірне, вагове і торгове (Іст. УРСР, І, 1953, 274).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 766.