Слово "отава" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОТА́ВА, и, ж. Трава, що відростає на місці скошеної. У темному гаю, в зеленій діброві, На припоні коні отаву скубуть (Шевч., І, 1963, 94); Аж третього вечора пішов Юзько до хати по сердаки, бо знов коні мали випасатися по скошеній отаві (Коб., III, 1956, 487); Була пізня осіння пора. Він косив отаву, а жінка гребла (Чорн., Визволення, 1949, 56).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 799.