ОТЕ́ЦЬ-МА́ТИ, отця́— ~тері, рідко вітця́— ~тері, діал., нар.-поет. Батьки. — Панночки й паничі.. не вспіли наспіватись отцю-матері і собі на втіху.., як тут посилає господь долю (Вовчок, І, 1955, 379); — Час-пора, отець-мати, Поблагословить, Ой, час-пора молоденькій Та гіллячко звить! (Л. Укр., І, 1951, 323).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 804.