ОТОЛІ́ТОВИЙ, а, е. Прикм. до отолі́ти. Отолітовий орган — це порожнина, дно якої вислано чутливими нервовими клітинами (Рад. Укр., 17.VIII 1962, 4); Отолітовий апарат.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 807.