ОТОРО́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., ОТОРОЧИ́ТИСЯ, ро́читься, док.
1. Оповиватися, оточуватися вузькою смугою чого-небудь. Дивувались піщани, що така озія стоїть серед села, оторочилась їх низенькими хаточками (Мирний, II, 1954, 96).
2. тільки недок. Пас. до оторо́чувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 807.