ОТОТО́ЖНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОТОТО́ЖНИТИСЯ, нюся, нишся, док.
1. Ставати тотожним, однаковим, однорідним з ким-, чим-небудь; уподібнюватися до кого-, чого-небудь. В. І. Ленін підкреслював, що літературна справа не може ототожнюватись з іншими частинами партійної справи, що в цій справі треба забезпечити більший простір особистій ініціативі, індивідуальним нахилам (Іст. укр. літ., II, 1956, 13); У спектрі Марса надійно ототожнюються численні компоненти смуг вуглекислого газу (Знання.., 4, 1968, 8).
2. тільки недок. Пас. до отото́жнювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 808.